Якщо Бог створив ангела Люцифера, то Він знав що той вчинить бунт проти Нього? Навіщо ускладнювати Собі життя і створювати його?
Спрашивает РусланОтвечает Алексей Марченко, 06.08.2021
Руслан запитує: "Якщо Бог створив ангела Люцифера, то Він знав що той вчинить бунт проти нього навіщо ускладнювати собі життя і створювати його? Так виходить Бог він створив зло, якщо так виходить він також вчинив гріх проти самого себе? Який сенс вічного життя і Бога і нашого з вами у раю - це виходить вічне життя прокляття, воно позбавлене сенсу? Я не засуджую християнську доктрину я просто намаюсь зрозуміти, якщо Біблію писали люди, вони також могли помилитись і цим самим створити Бога у своїй уяві. Ми нічого незнаємо"
Вітаю, Руслане.
Ви задаєте розсудливі запитання. Але нема нічого простіше, ніж сказати - ми нічого не знаємо і хтось інший, наприклад, християнська доктрина теж нічого не знає. Але це не так.
Почнемо з суті тези Сократа: "Ми нічого незнаємо".
Коли Дельфійський оракул назвав Сократа "наймудрішим людиною в Афінах", сам Сократ засумнівався в цьому. Він відправився в народ і став задавати людям питання про сенс різних речей. На свій подив, він виявив, що мало хто може толково відповісти на його питання. Більш того, мало кого взагалі хвилює те, що вони не можуть відповісти, що вони не знають.
Сократ був вражений. Він розумів, що сам він мало знає, але він пристрасно прагнув пізнати. І дивувався, що інші люди не відчувають такої ж любові до мудрості. І тоді, власне, він і виголосив: "Я знаю, що нічого не знаю. Але інші не знають і цього".
Вважається, що так виникло одне з перших визначень філософії, батьком-засновником якої вважають Сократа. Філософія - любов до мудрості - це пристрасне прагнення шукає до мудрості, якої він поки не володіє.
Сократ пояснював свою думку так: люди зазвичай вважають, ніби вони щось знають, а виявляється, що вони не знають нічого. Таким чином виходить, що, знаючи про своє незнання, я знаю більше, ніж всі інші, стверджував він. Здавалося б, в твердженні міститься логічно суперечливе твердження: якщо людина нічого не знає, то він не може знати і про те, що він не знає. Це своєрідна спроба сформулювати принцип пізнавальної скромності. Його можна наочно представити таким чином: уявімо, що все наше знання - це внутрішність кулі, а незнання - зовнішність кулі. Чим більше стає наше знання, тим більше стає площа поверхні кулі, а отже наше «зіткнення» з незнанням.
Тому значення тези Сократа є зворотнім, ніж повсякденне тлумачення: Чим більше ми пізнаємо, тим більше нам вікриваются обрії для подальшого пізнання. Це не означає, що ми взагалі нічого не знаємо. Але чим більше ми досліджуємо, тим більше у нас запитань.
Питання по Біблії, що Ви задали, вони зрозумілі і на них давно існують відповіді. Даже коротко я відповім, якщо хочете детальніше - почитайте, будь-ласка, у відповідних розділах сайту, там багато матеріалів. А після цього рекомендую трохи приблизитись до сучасних авторів релігійної філософії, якщо Вам цей напрям у принципі цікавий.
Якщо Бог створив ангела Люцифера, то Він знав що той вчинить бунт проти нього навіщо ускладнювати собі життя і створювати його?
Свобода. Бог наділив Своє творіння можливістю обирати, не бути рабами. Простий приклад. Зараз роблять роботів-домашніх тварин. Але якщо порівняти робота-собаку чи живого собаку, з ким цікавіше? З роботом можна погратись, але його поведінка зумовлена програмою. А жива тварина - вона є живою, вона може робити якісь пакощі навіть (погризти чоботи, наприклад), але вона буде й любити свого хазяїна. Й любити не тому, що хазяїн її запрограмував на це, а тому що це відносини між живими істотами, які треба будувати. Людина не робот. Як і янгол. Це завжди ризик і Бог на нього йде.
Так виходить Бог він створив зло, якщо так виходить він також вчинив гріх проти самого себе?
Гріх це те що призводить до смерті, це порушення правил життя. Свобода як можливість не є гріхом. І навіть коли стався гріх, Бог не відвернувся від творіння - а віддів Свого Сина Іісуса Христа, щоб той помер за грішників, та воскрес, щоб ті отримали спасіння.
Який сенс вічного життя і Бога і нашого з вами у раю - це виходить вічне життя прокляття, воно позбавлене сенсу?
Кому як. Якщо не знайти сенсу зараз, то тоді вічність буде здаватись дуже сумною. А якщо сприйняти вічність як можливість стати Спів-творцем з Господом, то це може бути дуже цікаво.
Я не засуджую християнську доктрину я просто намаюсь зрозуміти, якщо Біблію писали люди, вони також могли помилитись і цим самим створити Бога у своїй уяві.
Відповім лиш цитатами зі Святого Письма:
21 Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим.
1 Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків,2 а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив.(Євр.1:1,2)
1 Сину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш,2 щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму,3 якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,4 якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів,5 тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання,6 бо Господь дає мудрість, з Його уст знання й розум!(Пр.2:1-6)
З повагою,
Олексій