Чому Бог допустив знищення Божого Храма поганами?

Спрашивает Микола
Отвечает Олексій Марченко, 17.08.2023


Вітаю, Миколо!

В історії було зафіксовано знищення 2-х Храмів в Єрусалимі. 

В самій Біблії досить докладно описано знищення першого Храму, котрий побудував Соломон. Знищення другого Храму описав Іосип Флавій в "Іудейській війні".

Книга Плачу Єремії так описує події з першим Храмом, тому саме біблійні причини будемо дивитися на прикладі першого Храму:
"Як потемніло золото, як відмінилося те щире золото, як на розі всіх вулиць каміння святе порозкидане!" (Плач 4:1)
Кожен куток стародавнього Єрусалиму був усіяний святим камінням.

Найкращий золотий посуд, який використовувався для богослужіння, було осквернено. Їхня цінність впала до ціни матеріалу, з якого вони були зроблені, адже більше їх не можна було використовувати для священнодії.

У поспіху, задля порятунку, залишаються позаду речі, які мають цінність, лише коли життя безпечне. З матеріальних речей автор переключається на людей.
Коштовні сіонські сини, щирим золотом важені, як тепер ось за глиняний посуд полічені, за чин рук ганчарських!
(Плач.4:2)
Несподівано текст визначає, що насправді для нас є золотом. 
І це не будівлі, а будівничі, не художні цінності, а художники, не бібліотеки, а письменники. Цінність - це люди.

Які причини знищення того Храму?
12 Не вірили земні царі та всі мешканці цілого світу, що ввійде противник та ворог до брам Єрусалиму...
13 Усе сталося це за провини пророків його, за неправду священства його, що кров праведників серед нього лили...
(Плач.4:12,13)
Що є в цьому тексті?

З одного боку, причиною є гріхи. Акцент ставиться на гріхи тих, хто має бути взірцем. 

З іншого боку, тут є надія. Коли будуть внутрішні зміни від гріха до праведності, то Храм буде відновлений. 

І через час, справді другий Храм був побудований. 

Потім нові гріхи, нові помилки. Знов, другий Храм був також спустошений в 70 рокі І століття. Потім осмислення помилок, покаяння, внутрішня робота, духовні і соціальні зміни, і в середині ХХ століття Ізраїль відновився. Чи буде третій Храм? Побачимо.

У пророка Ісаї є такі слова, з приводу знищення Храма і Єрусалиму:
7 Земля ваша спустошена, огнем спалені ваші міста, поле ваше, на ваших очах поїдають чужинці його, з того всього пустиня, немов з руйнування чужинців!...
8 І позосталась Сіонська дочка, мов курінь в винограднику, мов шатро на ночліг в огірковому полі, як місто обложене...
9 Коли б був Господь Саваот не лишив нам останку малого, ми були б як Содом, до Гоморри ми стали б подібні...
10 Послухайте слова Господнього, содомські князі, почуйте Закон Бога нашого, народе гоморський,
11 нащо Мені многота ваших жертов? говорить Господь. Наситився Я цілопаленнями баранів і жиром ситих телят, а крови биків та овець і козлів не жадаю!
12 Як приходите ви, щоб явитися перед обличчям Моїм, хто жадає того з руки вашої, щоб топтали подвір`я Мої?
13 Не приносьте ви більше марнотного дару, ваше кадило огида для Мене воно; новомісяччя та ті суботи і скликання зборів, не можу знести Я марноти цієї!...
14 Новомісяччя ваші й усі ваші свята ненавидить душа Моя їх: вони стали Мені тягарем, Я змучений зносити їх...
15 Коли ж руки свої простягаєте, Я мружу від вас Свої очі! Навіть коли ви молитву примножуєте, Я не слухаю вас, ваші руки наповнені кров`ю...
16 Умийтесь, очистьте себе! Відкиньте зло ваших учинків із-перед очей Моїх, перестаньте чинити лихе!
17 Навчіться чинити добро, правосуддя жадайте, карайте грабіжника, дайте суд сироті, за вдову заступайтесь!
18 Прийдіть, і будемо правуватися, говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, то стануть мов вовна вони!
19 Як захочете ви та послухаєтесь, то будете добра землі споживати.
(Iс.1:7-19)

20 Горе тим, що зло називають добром, а добро злом, що ставлять темноту за світло, а світло за темряву, що ставлять гірке за солодке, а солодке за гірке!
21 Горе мудрим у власних очах та розумним перед собою самим!
22 Горе тим, що хоробрі винце попивати, і силачі на мішання п`янкого напою,
23 що несправедливого чинять в суді за хабар справедливим, а праведність праведного усувають від нього...
24 Тому, як огненний язик пожирає стерню, а від полум`я никне трава, отак спорохнявіє корінь у них, і рознесеться їхній цвіт, немов курява, бо від себе відкинули Закон Господа Саваота, і знехтували вони слово Святого Ізраїлевого!
25 Тому запалився гнів Господа на народ Його, і на нього Він витягнув руку Свою, та й уразив його: і захиталися гори, і сталось їхнього трупу, як сміття серед вулиць!... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!
(Iс.5:20-25)

33 Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і часу найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом.
34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!
35 Ось ваш дім зостається порожній для вас! Говорю бо Я вам: Ви мене не побачите, аж поки не настане, що скажете: Благословенний, Хто йде в Господнє Ім`я!
(Лук.13:33-35)
Бог закликає не просто до релігійних ритуалів в якості покаяння, а до реальних змін поведінки.

Чи завжди є персональна провина людини чи якоїсь спільноти, якщо з ними щось трапилось? Ні. Проблема людини не є приводом до її звинувачення чи цькування. Божа мета - допомогти, а не звинуватити. 

1 А коли Він проходив, побачив чоловіка, що сліпим був з народження.
2 І спитали Його учні Його, говорячи: Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився?
3 Ісус відповів: Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з`явились на ньому.
4 Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надходить он ніч, коли жаден нічого не зможе виконувати.
5 Доки Я в світі, Я Світло для світу.
6 Промовивши це, Він сплюнув на землю, і з слини грязиво зробив, і очі сліпому помазав грязивом,
7 і до нього промовив: Піди, умийся в ставку Сілоам визначає це Посланий. Тож пішов той і вмився, і вернувся видющим...
(Iван.9:1-7)

1 Того часу прийшли були дехто, та й розповіли Йому про галілеян, що їхню кров Пилат змішав був із їхніми жертвами.
2 Ісус же сказав їм у відповідь: Чи ви думаєте, що оці галілеяни, що так постраждали, грішніші були від усіх галілеян?
3 Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!
4 Або ті вісімнадцять, що башта на них завалилась була в Сілоамі й побила їх, чи думаєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть?
5 Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!
(Лук.13:1-5)

Тут виникає парадокс. Якщо людина сама звертається до Бога в пошуках можливості зміни ситуації, Бог дає відповідь, підказує які причини треба скорегувати щоб прийшло благословіння. Якщо хтось сторонній приходить із зловтіхою, мовляв це йому за гріхи, Бог, навпаки, показує ти сам не праведніший, навіть якщо з тобою ще нічого поганого не сталося.

Мета Божа не засуджувати страждаючого, а максимально конструктивно допомагати, захищати, зцілювати.

Зверніть увагу, що коли перший Храм і другий Храм були знищені, народ зберігся. У них був шанс на виправлення і вони його використовували. Вони вірили і знали, що буде Боже благословіння і в потрібний момент Єрусалим відновлять. І потім, через час Бог давав ці можливості для відновлення, а народ Божий готувався до цього заздалегіть і передавав це через багато поколінь. Була систематичність, послідовність в їх духовних сподіваннях і очікуваннях. У них була віра, бачення майбутнього, в них був духовний аналіз причин і наслідків, що призвели до проблеми. На цій основі вони докладали фактичні зусилля рік за роком: фізичні, економічні, духовні.  Бо легко просити Бога про відновлення Храму, як диво, але треба кошти, ресурси, люди. Треба взаємопорозуміння, щоб всі об`єднувались заради спільної мети виконання обітниць Божих. 

Звісно, що були вороги, котрі виступали против відновлення Єрусалима і Храма, і народ Божий не мав ігнорувати це:
1 І сталося, як почув Санваллат, і Товійя, і араби, і аммонітяни, і ашдодяни, що направляється єрусалимський мур, що виломи в стіні стали затарасовуватися, то дуже запалилися гнівом.
2 І змовилися вони всі разом, щоб іти воювати з Єрусалимом, та щоб учинити йому замішання.
3 І ми молилися до нашого Бога, і поставили проти них сторожу вдень та вночі, перед ними.
4 І сказав Юда: Ослабла сила носія, а звалищ багато, і ми не зможемо далі будувати мура!...
5 А наші ненависники говорили: Вони не знатимуть і не побачать, як ми прийдемо до середини їх, і позабиваємо їх, та й спинимо працю!
6 І сталося, як приходили ті юдеяни, що сиділи при них, то говорили нам про це разів десять, зо всіх місць, де вони пробували.
7 Тоді поставив я сторожу здолу того місця за муром у печерах. І поставив я народ за їхніми родами, з їхніми мечами, їхніми ратищами та їхніми луками.
8 І розглянув я це, і встав і сказав я до шляхетних, і до заступників, і до решти народу: Не бійтеся перед ними! Згадайте Господа великого та грізного, і воюйте за ваших братів, ваших синів, дочок ваших, жінок ваших та за доми ваші!
9 І сталося, як почули наші вороги, що нам те відоме, то Господь зламав їхній задум, і всі ми вернулися до муру, кожен до праці своєї.
10 І було від того дня, що половина моїх юнаків робили працю, а половина їх міцно тримала списи, щити, і луки та панцері, а зверхники стояли позад Юдиного дому.
11 Будівничі працювали на мурі, а носії наладовували тягар, вони однією рукою робили працю, а однією міцно тримали списа...
12 А в кожного будівничого його меч був прив`язаний на стегнах його, і так вони будували, а біля мене був сурмач.
13 І сказав я до шляхетних, до заступників та до решти народу: Праця велика й простора, а ми повідділювані на мурі, далеко один від одного.
14 Тому то в місце, де почуєте голос сурми, туди негайно збирайтеся до нас. Бог наш буде воювати для нас!
15 І так ми робили працю, і половина їх міцно тримала списи від сходу ранньої зорі аж до появлення зір.
16 Також того часу сказав я до народу: Кожен з юнаком своїм нехай ночують у середині Єрусалиму, і будуть вони для нас уночі сторожею, а вдень на працю.
17 І ні я, ані брати мої, ані юнаки мої, ані сторожі, що були за мною, ми не здіймали своєї одежі, кожен мав свою зброю при своєму стегні.
(Неем.4:1-17)  
У Бога є Добра Звістка, що старі помилки не мають визначати майбутнє. Навіть Храм не визначав долю віруючих, а сам Господь. Кожен може обрати Христа і отримати в Ньому спасіння:
8 А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками.
9 Тож тим більше спасемося Ним від гніву тепер, коли кров`ю Його ми виправдані.
10 Бо коли ми, бувши ворогами, примирилися з Богом через смерть Сина Його, то тим більше, примирившися, спасемося життям Його.
(Рим.5:8-10)

18 Ось тому, як через переступ одного на всіх людей прийшов осуд, так і через праведність Одного прийшло виправдання для життя на всіх людей.
(Рим.5:18)
З повагою,
Олексій