Як побудувати щасливу родину?

Доброта, щирість, ніжність і уважність неймовірно зміцнюють прив’язаність один до одного. Психолог Джон Готтман любить робити дослідження: спостерігаючи за тим, як спілкується пара, він може з майже стовідсотковою ймовірністю передбачити, будуть вони щасливі разом через роки чи їхнім стосункам немає майбутнього. Звучить неймовірно, але в Готтмана за плечима — 40 років наукових досліджень.

«Щасливі пари в першу чергу бачать позитивне в один одному, за що можна сказати "дякую", обійняти і просто порадіти, що життя з’єднало з такою чудовою людиною, — говорить Готтман. — Вони цілеспрямовано будують стосунки на повазі та вдячності. Нещасливі пари, навпаки, весь час шукають, до чого б причепитися в партнері, ловлять кожну його або її помилку».

Готтман і його дружина Джулі, також психолог, належать до числа найвідоміших у світі експертів з подружнього життя. Протягом кількох десятиліть вони консультували тисячі пар і провели сотні експериментів, щоб з’ясувати принципи щасливого шлюбу.

Найцікавіший експеримент Готтмана називався «Лабораторія кохання». Молодят запрошували в лабораторію, підключали до них електроди і просили розповісти про історію їхніх стосунків: як вони зустрілися, через що сталася найбільша сварка, які щасливі моменти спільного життя запам’яталися найбільше. Дослідники спостерігали, як вони спілкуються між собою, а обладнання вимірювало тиск крові, частоту пульсу та інші фізіологічні реакції учасників. Потім молодят відправляли додому, а через шість років зв`язувалися з ними знову, щоб дізнатися, чи залишилися вони разом.

Спираючись на зібрані дані, Готтман поділив пари на дві великі групи: щасливі та нещасливі. Першим вдалося зберегти щасливий шлюб через шість років. Другі або розлучилися, або жили разом, але страждали удвох. Коли дослідники проаналізували дані, вони побачили чітку різницю між першою та другою групами.

Майбутні нещасливі пари виглядали спокійними, розповідаючи про свої стосунки, але реакції їх організму, вимірювані електродами, говорили про протилежне. Серця ними билися частіше, вони потіли, ток крові був швидким. По всіх ознаках їхні тіла працювали в режимі первісної реакції на страх — «борися або тікай».

Іншими словами, на близькість і просту бесіду з коханою людиною їх організм реагував так, якби зустрівся лицем до лиця з саблезубим тигром. Навіть коли вони говорили про приємні або незначні речі в своїх стосунках, вони чекали нападу з боку партнера або готувалися атакувати самі. Готтман виявив закономірність: чим активнішим стресом реагували тіла партнерів у лабораторії, тим швидше руйнувалися їх стосунки з часом.

Пари, які зберегли щасливий шлюб через шість років, навпаки, з самого початку демонстрували низьке фізіологічне напруження. Вони почувалися разом спокійно і впевнено, що виражалося в дбайливому, люблячому ставленні до партнера навіть під час сварки. Суть не в тому, що в них краща фізіологія, вважає Готтман, а в тому, що вони вміють створити атмосферу довіри, тепла і любові один для одного. Але як їм це вдається?

Як з’ясував Готтман, головна причина розлучень — презирство і нехтування партнером. Ті з нас, хто шукає найменший привід покритикувати і не звик з повагою реагувати на прохання партнера, пропускають 50% позитивних речей, які роблять для них, і бачать негатив там, де його немає. Вони вбивають не тільки любов, але й у прямому сенсі свого коханого/кохану — постійна критика з боку важливих людей ослаблює наш імунітет, здатність боротися з вірусами і онкологією. Злоба і байдужість означають смерть стосунків.

Навпаки, доброта, щирість, ніжність і уважність неймовірно зміцнюють прив’язаність один до одного, і з роками вона лише зміцнюється. Дослідження показують, що доброта — найважливіший показник стабільності шлюбу. Добре ставлення дає нам можливість відчути себе коханими: нас розуміють, цінують, про нас дбають.

Можна думати про доброту як про якось дану рису характеру: у тебе вона або є, або немає. Насправді, пояснює Готтман, доброта влаштована, як м’язи: чим більше ми в неї займаємося, тим вона сильніша. Іншими словами, над стосунками треба працювати, щоб вони завжди були в формі, — саме так чинять люблячі пари.

Звісно, найскладніше проявляти доброту під час сварок і конфліктів — але це й найважливіший час для того, щоб бути добрим. Коли ми переживаємо падіння, наша сім’я повинна бути м’якою периною, у яку не страшно впасти. Дуже легко зруйнувати стосунки злими словами.

«Бути добрим не означає, що ми повинні ховати свою злість, — пояснює Джулі Готтман. — Скоріше, доброта підказує, як її краще висловити. Замість того, щоб обсипати партнера образами, можна пояснити, чому вам боляче і ви сердитеся. Наприклад, замість: "Та що з тобою таке, знову запізнилася! Вилита твоя матінка або твій батько!" — можна сказати: "Я ненавиджу це говорити і знаю, що це не твоя провина, але мене правда дуже дратує, що ти знову запізнилася"».

Суть не в подарунках на зразок букета квітів і коробки шоколадних цукерок, хоча й вони корисні час від часу, а в тому, як ми спілкуємося між собою щодня. Один зі способів практикувати добре ставлення один до одного — активно шукати привід подякувати коханому/коханій за щось протягом дня і не зосереджуватися на негативі («Брудні тарілки!», «Знову запізнився!»), не думати погано про партнера, якщо він допустив помилку. Наприклад, сердита дружина може вирішити, що чоловік спеціально не підняв сидіння в туалеті, щоб її роздратувати, а насправді він просто забув про це.

Ще один потужний засіб укріпити стосунки — щиро поділяти радість партнера, бути закіцавленим (зацікавленою) в позитивних емоціях один одного, підтримувати і примножувати їх. Проблема нещасливих пар часто в тому, що вони не здатні радіти один за одного. «Уявляєш, мене підвищили!» — «Гм, чудово, мені пора йти». Бути разом і розділяти радість, успіх коханого так само важливо, як бути поруч у часи випробувань. Ви погоджуєтеся, що основа любові — доброта?"

Святе Письмо дає нам дуже схожі принципи.

В Посланні до Галатів 5:22-23 ми читаємо про плоди Духа: «А плід Духа є: любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, благість, вірність, лагідність, стриманість; проти таких не існує закону». Це означає, що доброта є однією з основних ознак того, що Дух Божий діє в нашому житті. Коли ми дозволяємо Святому Духу спрямовувати наше життя, ми виявляємо доброту в нашій поведінці.

В Посланні до Ефесян 4:32 говориться: «А будьте один до одного добрі, милостиві, прощайте один одному, як і Бог у Христі простив вам». Цей вірш закликає до активної доброти, яка виявляється у вмілості прощати, бути милостивими і добрими один до одного. Тут ми бачимо, що доброта вимагає від нас дій, і це не лише ситуативний емоційний стан, а свідомий цілеспрямований вибір.

У книзі Приповістей 11:17 говориться: «Людина добра робить собі добре, а жорстока завдає шкоди своїй душі». Цей текст підкреслює, що доброта не лише приносить користь оточуючим, але й є благословенням для самого доброго. Коли ми практикуємо доброту, ми самі стаємо щасливішими, ми знаходимо мир і радість у наших стосунках.

Чим більше ми практикуємо доброту, тим більше вона стає частиною нашого характеру і визначає майбутнє наших відносин.

З повагою,
Олексій