Библия, Евангелие, поиск по Библии. Псалтирь, глава 104

Ветхий Завет > Книга Псалтирь > Глава 104

1. §(103-1) Благослови, душа моя, Господа! Господи, Боже мой! Ты дивно велик, Ты облечен славою и величием;
УПО: Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!
KJV: Bless the LORD, O my soul. O LORD my God, thou art very great; thou art clothed with honour and majesty.

2. (103-2) Ты одеваешься светом, как ризою, простираешь небеса, как шатер;
УПО: Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу.
KJV: Who coverest thyself with light as with a garment: who stretchest out the heavens like a curtain:

3. (103-3) устрояешь над водами горние чертоги Твои, делаешь облака Твоею колесницею, шествуешь на крыльях ветра.
УПО: Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!
KJV: Who layeth the beams of his chambers in the waters: who maketh the clouds his chariot: who walketh upon the wings of the wind:

4. (103-4) Ты творишь ангелами Твоими духов, служителями Твоими -- огонь пылающий.
УПО: Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг.
KJV: Who maketh his angels spirits; his ministers a flaming fire:

5. (103-5) Ты поставил землю на твердых основах: не поколеблется она во веки и веки.
УПО: Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,
KJV: Who laid the foundations of the earth, that it should not be removed for ever.

6. (103-6) Бездною, как одеянием, покрыл Ты ее, на горах стоят воды.
УПО: безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами,
KJV: Thou coveredst it with the deep as with a garment: the waters stood above the mountains.

7. (103-7) От прещения Твоего бегут они, от гласа грома Твоего быстро уходят;
УПО: від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,
KJV: At thy rebuke they fled; at the voice of thy thunder they hasted away.

8. (103-8) восходят на горы, нисходят в долины, на место, которое Ты назначил для них.
УПО: виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.
KJV: They go up by the mountains; they go down by the valleys unto the place which thou hast founded for them.

9. (103-9) Ты положил предел, которого не перейдут, и не возвратятся покрыть землю.
УПО: Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.
KJV: Thou hast set a bound that they may not pass over; that they turn not again to cover the earth.

10. §(103-10) Ты послал источники в долины: между горами текут,
УПО: Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,
KJV: He sendeth the springs into the valleys, which run among the hills.

11. (103-11) поят всех полевых зверей; дикие ослы утоляют жажду свою.
УПО: напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.
KJV: They give drink to every beast of the field: the wild asses quench their thirst.

12. (103-12) При них обитают птицы небесные, из среды ветвей издают голос.
УПО: Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок.
KJV: By them shall the fowls of the heaven have their habitation, which sing among the branches.

13. (103-13) Ты напояешь горы с высот Твоих, плодами дел Твоих насыщается земля.
УПО: Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.
KJV: He watereth the hills from his chambers: the earth is satisfied with the fruit of thy works.

14. (103-14) Ты произращаешь траву для скота, и зелень на пользу человека, чтобы произвести из земли пищу,
УПО: Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,
KJV: He causeth the grass to grow for the cattle, and herb for the service of man: that he may bring forth food out of the earth;

15. (103-15) и вино, которое веселит сердце человека, и елей, от которого блистает лице его, и хлеб, который укрепляет сердце человека.
УПО: і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.
KJV: And wine that maketh glad the heart of man, and oil to make his face to shine, and bread which strengtheneth man's heart.

16. (103-16) Насыщаются древа Господа, кедры Ливанские, которые Он насадил;
УПО: Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,
KJV: The trees of the LORD are full of sap; the cedars of Lebanon, which he hath planted;

17. (103-17) на них гнездятся птицы: ели -- жилище аисту,
УПО: що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його.
KJV: Where the birds make their nests: as for the stork, the fir trees are her house.

18. (103-18) высокие горы -- сернам; каменные утесы -- убежище зайцам.
УПО: Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам.
KJV: The high hills are a refuge for the wild goats; and the rocks for the conies.

19. §(103-19) Он сотворил луну для [указания] времен, солнце знает свой запад.
УПО: і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.
KJV: He appointed the moon for seasons: the sun knoweth his going down.

20. (103-20) Ты простираешь тьму и бывает ночь: во время нее бродят все лесные звери;
УПО: Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна,
KJV: Thou makest darkness, and it is night: wherein all the beasts of the forest do creep forth.

21. (103-21) львы рыкают о добыче и просят у Бога пищу себе.
УПО: ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.
KJV: The young lions roar after their prey, and seek their meat from God.

22. (103-22) Восходит солнце, [и] они собираются и ложатся в свои логовища;
УПО: Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.
KJV: The sun ariseth, they gather themselves together, and lay them down in their dens.

23. (103-23) выходит человек на дело свое и на работу свою до вечера.
УПО: Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.
KJV: Man goeth forth unto his work and to his labour until the evening.

24. (103-24) Как многочисленны дела Твои, Господи! Все соделал Ты премудро; земля полна произведений Твоих.
УПО: Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!
KJV: O LORD, how manifold are thy works! in wisdom hast thou made them all: the earth is full of thy riches.

25. (103-25) Это -- море великое и пространное: там пресмыкающиеся, которым нет числа, животные малые с большими;
УПО: Ось море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!
KJV: So is this great and wide sea, wherein are things creeping innumerable, both small and great beasts.

26. (103-26) там плавают корабли, там этот левиафан, которого Ты сотворил играть в нем.
УПО: Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі.
KJV: There go the ships: there is that leviathan, whom thou hast made to play therein.

27. (103-27) Все они от Тебя ожидают, чтобы Ты дал им пищу их в свое время.
УПО: Вони всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав.
KJV: These wait all upon thee; that thou mayest give them their meat in due season.

28. (103-28) Даешь им -- принимают, отверзаешь руку Твою -- насыщаются благом;
УПО: Даєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються.
KJV: That thou givest them they gather: thou openest thine hand, they are filled with good.

29. (103-29) скроешь лице Твое -- мятутся, отнимешь дух их -- умирают и в персть свою возвращаются;
УПО: Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.
KJV: Thou hidest thy face, they are troubled: thou takest away their breath, they die, and return to their dust.

30. (103-30) пошлешь дух Твой -- созидаются, и Ты обновляешь лице земли.
УПО: Посилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.
KJV: Thou sendest forth thy spirit, they are created: and thou renewest the face of the earth.

31. §(103-31) Да будет Господу слава во веки; да веселится Господь о делах Своих!
УПО: Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!
KJV: The glory of the LORD shall endure for ever: the LORD shall rejoice in his works.

32. (103-32) Призирает на землю, и она трясется; прикасается к горам, и дымятся.
УПО: Він погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони!
KJV: He looketh on the earth, and it trembleth: he toucheth the hills, and they smoke.

33. (103-33) Буду петь Господу во [всю] жизнь мою, буду петь Богу моему, доколе есмь.
УПО: Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!
KJV: I will sing unto the LORD as long as I live: I will sing praise to my God while I have my being.

34. (103-34) Да будет благоприятна Ему песнь моя; буду веселиться о Господе.
УПО: Буде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти!
KJV: My meditation of him shall be sweet: I will be glad in the LORD.

35. (103-35) Да исчезнут грешники с земли, и беззаконных да не будет более. Благослови, душа моя, Господа! Аллилуия!
УПО: Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!
KJV: Let the sinners be consumed out of the earth, and let the wicked be no more. Bless thou the LORD, O my soul. Praise ye the LORD.

<< Предыдущая глава // Следующая глава >>